четвер, 17 грудня 2015 р.

Написання прислівників разом, окремо та через дефіс. Тренувальні вправи

Тема: Написання прислівників разом, окремо та через дефіс. Тренувальні вправи
Лексична тема: Краса землі-матері
Мета:
·        навчальна: повторити й поглибити знання учнів про способи творення прислівників; сприяти зміцненню навичок правопису складних прислівників разом, окрема та через дефіс та позначати відповідні орфограми, пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; закріпити усі знання про прислівник на практиці;
·        розвивальна: формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати складні прислівники з вивченою орфограмою, знаходити й виправляти помилки у правописі складних прислівників; розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати й конструювати мовні явища;
·        виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти вихованню загальнолюдських цінностей.
Тип уроку: урок використання знань, умінь і навичок
Внутрішньо предметні зв’язки:
Лексикологія й фразеологія.
Прислівники-синоніми й антоніми; прислівники-омоніми до іменників із прийменниками. Фразеологізми й крилаті вислови з прислівниками
Синтаксис. Прислівник у ролі головних і другорядних членів речення.
Культура мовлення й стилістика.
Правильне наголошування прислівників. Використання прислівників як засобу зв’язку речень у тексті й засобу підсилення виразності мовлення.
Текст (риторичний аспект). Використання прислівників у текстах художнього й публіцистичного стилів.
Міжпредметні зв’язки:
Bикористання прислівників у художніх і наукових текстах (література, історія, географія, біологія, хімія, фізика).
Використана  література:
1.     Єрмоленко С. Є., Сичова В.Т., Жук М. Г. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Грамота, 2014.
2.     Шабельник Т. М. Рідна мова. 7 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок». – 88 с. – (Майстер-клас).
3.     Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013.
4.     Записник сучасного вчителя: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://notatka.at.ua/publ/konspekti_urokiv_ukrajinskoji_movi_7_klas/33
5.     Учительська світлиця: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uchitelska.at.ua/publ/serednja_shkola/ukrajinska_mova_7_klas/urok_59_tema_ne_ni_z_prislivnikami/6-1-0-1622
План уроку
І. Організаційний момент (1 хв)
ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)
ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (2 хв)
ІV. Тренувальні вправи(Використання вивченого у практичній діяльності)  (35 хв)
V. Підсумок уроку. Домашнє завдання (2 хв)













Хід уроку
І. Організаційний момент.
(Учитель заходить до класу, вітається, перевіряє відсутніх)
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Пояснювальний диктант
(Виписати із тексту прислівники, дієприслівниковий зворот)
Ця вулиця… Вона чомусь стала перед ним сліпучо-сонячною, дзвінкою. Великі берести й ясени, тополі й верби стоять обабіч вулиці, підпираючи високу синю баню неба. А над ними пливуть сніжно-білі фантастичні хмари. І все те віддзеркалюється в канавах і калюжах. А над хмарами й попід хмарами, пишучи на їхній білизні чорні риски, літають стрижі й ластівки. Шугаючи з-під хмар до землі, летять вони низько над свічадами калюж і канав. А по вулицях, підкотивши драні штанці, бреде-біжить золотоголове дитинство і сміється, дзвенить, заливається срібноголосо. Гасає по зелених, квітучих левадах, зриває щавель і лопуцьки, кладучи їх на перли зубів, сміється від наміру щастя. Хлюпає водою, бризкає нею в сонце й робить з дрібних краплинок сліпучу райдугу. Галасливе золоте дитинство! (За І. Багряним).
ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Учитель. Діти, сьогодні ми повторимо правила написання прислівників разом, окремо та через дефіс. Навчимося розрізняти у реченні складні прислівники та застосуємо правила написання на практиці. Виконаємо вправи, які допоможуть вам краще засвоїти матеріал.
ІV. Тренувальні вправи (Використання вивченого у практичній діяльності).
  Вибірковий  диктант (Випишіть  прислівники)
Сьогодні, коли  технічний  прогрес  вкоротив  відстані, будь-яка  тварина  є  нашим  близьким  сусідом  і  її  доля – цілковито  в  руках  людини. Лише  тепер  більш-менш  чітко  усвідомлюємо: без  природи  не  можемо  ніяк  обійтися  хоча  б  тому, що, повсякчас  змінюючи  природу, людина  продовжує  в  ній  жити. Від  того, як  поставиться  до  тварин – братів  своїх  менших – найсильніша  на  землі  істота, залежатиме  багатство  чи  бідність  олюдненої  природи  майбутнього.  (З  газети).
Відповідь. Сьогодні, коли, цілковито, лише, тепер, більш-менш, чітко, ніяк, як.
Творча робота (Робота з дошкою)
Утворіть  з  кожної  групи  наведених  складів  і  запишіть  прислівники, що  пишуться  разом, окремо, через  дефіс.
Ве, не, ло, се;  но, не, руш, по;  як, де;  ків, ськи, бать, по;  пер, по, ше;  будь, не, де;  у, рік, рік;  чі, до, ре;  у, раз, раз.
Відповідь. Невесело, непорушно, деяк, по-батьківськи, по-перше, де-небудь, рік у рік, до речі, раз у раз.
Пояснювальний диктант
По-моєму, віч-на-віч, колись, абияк, казна-що,по-перше, попідвіконню, нашвидку, з боку на бік, ні слуху ні духу.
Вправа 238
(Спишіть прислівники. Виконайте розбір за будовою слів увечері, доверху, згори)
Вправа 248
Відповідь.
Разом
Окремо
Побіч, поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, попліч, поруч, поряд, посередині, почасти
По закону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості

Вправа 252 (усно)
Відповідь. Сам на сам, з дня на день, без відома, до останку, без кінця, за світла, під кінець, по правді, у поміч, на світанку, в основному, ні на гріш, з переляку, по закону, до побачення, у вигляді, на око, до пуття, на дозвіллі
На дні терпіння – золото!
V. Підсумок уроку. Домашнє завдання.
Інтерактивна гра «Мікрофон»
ТЕПЕР Я ЗНАЮ, ЩО…
ТЕПЕР Я УМІЮ РОЗРІЗНЯТИ…
МЕНІ ТЕПЕР ЛЕГКО НАПИСАТИ…
Домашнє завдання.
Повторити §31, 32. Вправа  242, 243



Прислівник як самостійна частина мови.

Тема. Прислівник як  самостійна частина мови.
Соціокультурна тема: краса і багатство української мови
Мета уроку:
·        навчальна:  поглибити знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, ознайомити з розрядами прислівників за значенням, ознайомити учнів з граматичними ознаками прислівників, навчити визначати синтаксичну роль прислівника;
·        розвивальна: розвивати пам'ять, увагу, творче мислення, пізнавальні здібності, пошукові якості, організаторські навички, культуру мовлення, стилістичну вправність;
·        виховна: виховувати любов до української мови, художнього слова, повагу до традицій і звичаїв українського народу, поглибити знання учнів про рослини-символи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Обладнання: підручник, картки із завданнями, ілюстративний матеріал.
Внутрішньо предметні зв’язки:
Лексикологія й фразеологія.
Прислівники-синоніми й антоніми; прислівники-омоніми до іменників із прийменниками. Фразеологізми й крилаті вислови з прислівниками
Синтаксис. Прислівник у ролі головних і другорядних членів речення.
Культура мовлення й стилістика.
Правильне наголошування прислівників. Використання прислівників як засобу зв’язку речень у тексті й засобу підсилення виразності мовлення.
Текст (риторичний аспект). Використання прислівників у текстах художнього й публіцистичного стилів.
Міжпредметні зв’язки:
Bикористання прислівників у художніх і наукових текстах (література, історія, географія, біологія, хімія, фізика).

Використана  література:
1.     Єрмоленко С. Є., Сичова В.Т., Жук М. Г. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Грамота, 2014.
2.     Шабельник Т. М. Рідна мова. 7 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок». – 88 с. – (Майстер-клас).
3.     Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013.
План уроку
І. Організаційний момент (2 хв)
ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності      (6 хв)
ІІІ. Актуалізація опорних знань (2 хв)
ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу  (15 хв)
V. Закріплення знань, умінь та навичок  (15 хв)
VІ. Підсумок уроку. Оцінювання. Інструктаж до виконання домашнього завдання  (5 хв)

















Хід уроку
I.                  Організаційний момент
(Учитель заходить до класу, вітається, перевіряє відсутніх)
ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Діти, уявімо ситуацію, коли говорять двоє людей.
-         Привіт.
-         Привіт.
-         Що ти робив…?
-         Коли?
-         Що? Не зрозумів. Говори…
-         Як говорити?
-         Ммм… Та нехай. Я прийду…
-         Куди? Коли прийдеш? Чому? Навіщо?
-         Я ж все сказав…
-         Але я не зрозумів нічого…
-         Чесно кажучи, я теж нічого не зрозумів.
Учитель. Діти, чому вчить нас ця ситуація? Чому співрозмовники один одного не зрозуміли?
Учень. Співрозмовники не уточнювали час, місце, причину своїх дій. Не вживали прислівники.
Учитель. Ви, напевно, зрозуміли про що йтиме мова сьогодні на уроці? А, якщо ні, то я вам допоможу. В українській мові є частина мови, яка здебільшого відповідає на ці питання, на які не відповіли один одному співрозмовники. І ця частина мови називається прислівником. Про прислівник ми і поговоримо.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

Учитель. Що ви пам’ятаєте про прислівник?
Учень. Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки і відповідає на питання як? Де? Куди? Коли? Чому? Скільки? Навіщо? У реченні виконує найчастіше синтаксичну роль обставини: А навкруги (де?) було гарно (як?), як бува напровесні (коли?) в полі (М. Коцюбинський)
Учитель. Яка це частина мови самостійна чи службова?
Учень. Самостійна.
Учитель. Які самостійні частини мови ви ще знаєте?
Учень. Іменник — хто? що? Змінювана за відмінками.
прикметник — який? чий? Змінювана за відмінками.
числівник — скільки? котрий? Змінювана за відмінками.
займенник — хто? що? який? чий? котрий? скільки? Змінювана за відмінками.
дієслово — що робити? що зробити? Змінювана за особами.
прислівник — де? коли? чому? як? Незмінювана.
Учитель. Які службові частини мови ви ще знаєте?
Учень. Сполучник, прийменник, частка; Окремо стоїть вигук.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Учитель.
Робота з підручником.

Учень. Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки і відповідає на питання як? Де? Куди? Коли? Чому? Скільки? Навіщо? У реченні виконує найчастіше синтаксичну роль обставини: А навкруги (де?) було гарно (як?), як бува напровесні (коли?) в полі (М. Коцюбинський)
 (учитель на дошку вивішує по черзі картки з питаннями, на які відповідає прислівник і називає приклади).
Проблемне питання.
Учитель. Діти, а слова тут, там, тоді, як, де, сюди, куди, досі, поки, скрізь відповідають на які питання?
Учень. Як? Де? Куди? Коли?
Учитель. Отже, це теж прислівники?
Учень. Так.
Учитель. Але вони відрізняються від тих, що ми вже називали в прикладах?
Учень. Так.
Учитель. Чим вони відрізняються?
Учень. Ті, що ми називали, утворилися від інших частин мови.
Учитель. Тому ми можемо дійти висновку, що є прислівники, що утворилися від інших частин мови, а є  - первинні прислівники. Відкрийте підручник на сторінці 111. Давайте розглянемо табличку.






V. Закріплення знань, умінь та навичок

Вправа 198
Робота біля дошки.
Відповідь. Восени, навесні, навколо, слизько, мало, учетверо,  стоячки, по-іншому, синьо, сонячно, тихо, швидко.
Вправа 196.
Відповідь. Всі прислівники виконують роль обставин (Вже, зовсім, надворі, вночі, повільно, повагом, вчора, спросоння)
Завдання на картках
(виписати із вправи прислівники, якщо ви правильно виконаєте вправу, то склавши другі букви отримаєте ім’я та прізвище письменниці, вірш якої згодом прослухаєте)
1.     Пообіч до самого неба підіймались важкі скелі.
2.     Скрізь можна було побачити радісних хлопчаків, які каталися на санчатах.
3.     Усюди можна було почути привітання з нагоди професійного свята.
4.     Лікар почав оглядати його занепокоєно.
5.     Прилітає зозуленька над ними кувати, прилітає соловейко вночі щебетати.
6.     Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь.
7.     Голос її дзвінко лунав, переливався, линув.
8.     Надворі стояло сухе, жарке літо.
9.     Збоку стояла  дівчина, яка намагалась розгледіти те, що діялось
10.           Було їх дуже багато.
11.           Якось лелеки довго кружляли в небі.

 (Прислівники, які потрібно виписати: пообіч, скрізь,усюди, занепокоєно, вночі, навкруги, дзвінко, надворі, збоку, дуже, якось, довго)
Завдання: прослухати вірш Оксани Забужко «Мова» і назвати прислівники, які зустрічаються в ньому. (По-кленовому, навіки, всюди, повсякчас)
Забужко Оксана «РІДНА МОВА»
Мова кожного народу
неповторна і - своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші - трелі солов’я.
На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
колосисту - на віки -
українську pідну мову
в дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина - так, як мати,
мова в кожного із нас!
Завдання на картках.
 Переписати прислів’я. Знайти прислівники і з’ясувати, яким членом речення вони виступають (підкреслити), на яке питання відповідають (усно).
1)    Тиха вода, а як гарно (як?) камінь шліфує. 2) Сім погод надворі (де?): сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху (звідки?) ллє, знизу (звідки?)  мете. 3) Прийшла весна дуже (якою мірою?)  красна. 4) Поки (доки?) було літо, то все було розмаїто. 5) Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду коли?). 6) Злива довго (як?) не йде. 7) Восени (коли?) і горобець багатий. (Нар. творчість).

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання. Інструктаж до виконання домашнього завдання.
Учитель. Отже, сьогодні на уроці ми вивчили нову частину мови, яка називається прислівником. Що ми знаємо про неї?
Учень.  Прислівник – це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки і відповідає на питання як? Де? Куди? Коли? Чому? Скільки? Навіщо? У реченні виконує найчастіше синтаксичну роль обставини: А навкруги (де?) було гарно (як?), як бува напровесні (коли?) в полі (М. Коцюбинський)
Прислівники – первинні і вторинні, мають розряди за значенням.
Учитель.
Гра «Мікрофон»
СЬОГОДНІ НА УРОЦІ Я ДІЗНАВСЯ…
ДЛЯ МЕНЕ БУЛО ЦІКАВИМ ТЕ, ЩО…

Домашнє завдання.
§ 24. Вправа  197, ст. 111; вправа 202, ст. 112














Додаток 1.
1.      Пообіч до самого неба підіймались важкі скелі.
2.      Скрізь можна було побачити радісних хлопчаків, які каталися на санчатах.
3.      Усюди можна було почути привітання з нагоди професійного свята.
4.      Лікар почав оглядати його занепокоєно.
5.      Прилітає зозуленька над ними кувати, прилітає соловейко вночі щебетати.
6.      Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь.
7.      Голос її дзвінко лунав, переливався, линув.
8.      Надворі стояло сухе, жарке літо.
9.      Збоку стояла  дівчина, яка намагалась розгледіти те, що діялось
10.   Було їх дуже багато.
11.   Якось лелеки довго кружляли в небі.

1.      Пообіч до самого неба підіймались важкі скелі.
2.      Скрізь можна було побачити радісних хлопчаків, які каталися на санчатах.
3.      Усюди можна було почути привітання з нагоди професійного свята.
4.      Лікар почав оглядати його занепокоєно.
5.      Прилітає зозуленька над ними кувати, прилітає соловейко вночі щебетати.
6.      Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь.
7.      Голос її дзвінко лунав, переливався, линув.
8.      Надворі стояло сухе, жарке літо.
9.      Збоку стояла  дівчина, яка намагалась розгледіти те, що діялось
10.   Було їх дуже багато.
11.   Якось лелеки довго кружляли в небі.

1.      Пообіч до самого неба підіймались важкі скелі.
2.      Скрізь можна було побачити радісних хлопчаків, які каталися на санчатах.
3.      Усюди можна було почути привітання з нагоди професійного свята.
4.      Лікар почав оглядати його занепокоєно.
5.      Прилітає зозуленька над ними кувати, прилітає соловейко вночі щебетати.
6.      Тільки зелена низька озимина навкруги току нагадувала про осінь.
7.      Голос її дзвінко лунав, переливався, линув.
8.      Надворі стояло сухе, жарке літо.
9.      Збоку стояла  дівчина, яка намагалась розгледіти те, що діялось
10.   Було їх дуже багато.
11.   Якось лелеки довго кружляли в небі.




Додаток 2
1)    Тиха вода, а як гарно камінь шліфує. 2) Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. 3) Прийшла весна дуже красна. 4) Поки було літо, то все було розмаїто. 5) Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду. 6) Злива довго не йде. 7) Восени і горобець багатий. 8) Пустився вітер зопалу в море та наробив горе (Нар. творчість).

1)    Тиха вода, а як гарно камінь шліфує. 2) Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. 3) Прийшла весна дуже красна. 4) Поки було літо, то все було розмаїто. 5) Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду. 6) Злива довго не йде. 7) Восени і горобець багатий. 8) Пустився вітер зопалу в море та наробив горе (Нар. творчість).

1)    Тиха вода, а як гарно камінь шліфує. 2) Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. 3) Прийшла весна дуже красна. 4) Поки було літо, то все було розмаїто. 5) Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду. 6) Злива довго не йде. 7) Восени і горобець багатий. 8) Пустився вітер зопалу в море та наробив горе (Нар. творчість).

1)    Тиха вода, а як гарно камінь шліфує. 2) Сім погод надворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете. 3) Прийшла весна дуже красна. 4) Поки було літо, то все було розмаїто. 5) Не хочеш холоду — полюбиш ліс змолоду. 6) Злива довго не йде. 7) Восени і горобець багатий. 8) Пустився вітер зопалу в море та наробив горе (Нар. творчість).