Прислівник як засіб зв’язку речень у тексті. Морфологічний розбір прислівників.

7- А клас

Тема: Прислівник як засіб зв’язку речень у тексті. Морфологічний розбір прислівників.

Соціокультурна тема Я і українська мова

Мета уроку:

·        навчальна:  поглибити знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, ознайомити зі ступенями порівняння прислівників, ознайомити учнів з граматичними ознаками прислівників, навчити визначати синтаксичну роль прислівника;

·        розвивальна: розвивати пам'ять, увагу, творче мислення, пізнавальні здібності, пошукові якості, організаторські навички, культуру мовлення, стилістичну вправність;

·        виховна: виховувати любов до української мови, художнього слова, повагу до традицій і звичаїв українського народу, поглибити знання учнів про рослини-символи.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання: підручник, картки із завданнями, ілюстративний матеріал, таблиці

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія й фразеологія.

Прислівники-синоніми й антоніми; прислівники-омоніми до іменників із прийменниками. Фразеологізми й крилаті вислови з прислівниками

Синтаксис. Прислівник у ролі головних і другорядних членів речення.

Культура мовлення й стилістика.

Правильне наголошування прислівників. Використання прислівників як засобу зв’язку речень у тексті й засобу підсилення виразності мовлення.

Текст (риторичний аспект). Використання прислівників у текстах художнього й публіцистичного стилів.

Міжпредметні зв’язки. Bикористання прислівників у художніх і наукових текстах (література, історія, географія, біологія, хімія, фізика).

Використана  література:

1.     Єрмоленко С. Є., Сичова В.Т., Жук М. Г. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К. : Грамота, 2014.

2.     Шабельник Т. М. Рідна мова. 7 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок». – 88 с. – (Майстер-клас).

3.     Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2013.

4.     Записник сучасного вчителя: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://notatka.at.ua/publ/konspekti_urokiv_ukrajinskoji_movi_7_klas/33

План уроку

І. Організаційний момент (2 хв)

ІІ. Перевірка домашнього завдання (2 хв)

ІІІ. Актуалізація опорних знань (6 хв)

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності      (3хв)

V. Вивчення нового матеріалу.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок  (27 хв)

1. Виконання учнями вправ (20 хв)

2. Самостійна робота (7 хв)

VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання. Інструктаж до виконання домашнього завдання  (5хв)

Хід уроку

І. Організаційний момент.

(Учитель заходить до класу, вітається, перевіряє відсутніх)

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

Учитель. Діти, що таке прислівник?

Учень. Це самостійна незмінна частина мови, яка означає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки.

Учитель. На які питання відповідає прислівник?

Учень. Як? Де? Куди? Коли? Чому? Скільки? Навіщо?

Учитель. Яку синтаксичну роль виконує?

Учень. Синтаксичну роль обставини.

Учитель. Які типи прислівників?

Учень. Первинні та вторинні.

Учитель. Наведіть декілька прикладів.

Учень. Первинні – тут, там, де, туди, вторинні – весело, спересердя, праворуч.

Учитель. На які основні розряди поділяється?

Учень. Означальні та обставинні.

Учитель. Що прислівники утворюють?

Учень. Ступені порівняння.

Учитель. Які основні ступені у прислівників?

Учень. Вищий і найвищий.

Учитель. Які вони мають форми та наведіть основний спосіб творення.

Учень. Вищий – проста форма (суфікси –іш-, -ш-; складена форма – більш/менш + нульовий ступінь). Найвищий – проста форма (префікси най-, якнай-, щонай-; складена форма – найбільш/найменш + нульовий ступінь)

ІV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.  

Діти, сьогодні на уроці ми повторимо тему «Прислівник». А також з’ясуємо особливості Морфологічного розбору прислівників.

V. Вивчення нового матеріалу.

Схема розбору прислівника як частина мови

Робота з підручником (ст. 134)

Схема розбору

1.     Слово для розбору.

2.     Частина мови (прислівник)

3.     Розряд за значенням.

4.     Ступінь порівняння.

5.     Синтаксична роль.

Зразок розбору прислівників, використаних у реченні.

Краще скажи мало, але добре (Козьма Прутков).

Краще – присл., означал., якісно-означал., вищ., обстав.

Мало – присл., означал., якісно-означал., нульов., остав.

Добре – присл., означал., якісно-означал., нульов., обстав.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок .

1. Виконання учнями вправ.

*Розподільний диктант.

Розподілити у різні колонки прислівники:  1. вищого ступеня порівняння; 2. найвищого ступеня порівняння.

2Найкраще,1 ліпше,2 якнайміцніше,1 більш тихо, 1тихіше, 2найбільш легко, 2щонайміцніше,1 менше,1 менш охайно,2найменш складно.

* Вибірковий розподільний диктант.

 Прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння виписати в дві колонки.

Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає. Найсолодше в світі – сон. Раніше встанеш, то більше діла зробиш. Голова найбільше радиться з очима та вухами. Риба утікає, де глибше, а чоловік – де ліпше. Краще десятьом допомогти, ніж у одного попросити. Ту вівцю першою стрижуть, яка найбільше мекає. Гострий ніж швидше відріже шмат. Манівцями – далі, напростець – найближче.

Вправа 214.

Відповідь.

Справжньої – не утворюються; товариських – не утворюються;

Відверті – найвідвертіші, найбільш відверті; важливіші – найважливіші, найбільш важливі; красиву – найкрасивішу, найбільш красиву; весело – найвеселіше, найбільш весело; щирі – найщиріші, найбільш щирі; довірливі – найдовірливіші, найбільш довірливі; миттєво – не утворюються, щасливі – найщасливіші, найбільш щасливі; вільно – найвільніше, найбільш вільно; розкуто – найрозкутіше, найбільш розкуто; глибоко – найглибше, найбільш глибоко; відверто – найвідвертіше, найбільш відверто.

Зробити морфологічний розбір (весело, миттєво)

Відповідь. Весело – присл., означал., якісно-означал., нульов., обстав.

Миттєво – присл., обстав. (часу), не мають ступ. порівн., обстав.

Вправа 216

Відповідь.

Вищий ступінь порівняння, проста форма	Вищий ступінь порівняння, складена форма	Найвищий ступінь порівняння
ширше	Значно приємніше	Щонайсильніш
більше	Ще менше	Найкраще
Приємніше	Більш уважно	Щонайнижче
важче	Менш стисло	Найдокладніше
темніше	Значно менше

2. Самостійна робота ( на картках)

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання. Інструктаж до виконання домашнього завдання 

Інтерактивна гра «Мікрофон»

СЬОГОДНІ НА УРОЦІ Я ДІЗНАВСЯ…

МЕНІ БУЛО ЦІКАВО ДІЗНАТИСЬ…

ДЛЯ МЕНЕ БУЛО НОВИМ…

Повтор. §24-26, вправа 205, 217.

Додатки.

ІНТЕРАКТИВНА ГРА «Мікрофон»

СЬОГОДНІ НА УРОЦІ Я ДІЗНАВСЯ…

МЕНІ БУЛО ЦІКАВО ДІЗНАТИСЬ…

ДЛЯ МЕНЕ БУЛО НОВИМ…

Картки для самостійної роботи.

1.     У якому рядку правильно названо морфологічні ознаки прислівника:

а) час, спосіб;

б) відмінок;

в) незмінюваність.

2.     У реченні прислівник найчастіше виступає:

а) додатком;

б) означенням;

в) обставиною.

3.     У якому реченні вжито обставинний прислівник місця?

а) І сонний вітер ледь-ледь війнув, порушивши ранковий спокій (М. ткач).

б) Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки (О. Гончар).

в) Щось живе, зворушне, ледве вловне заграло в серці дзвоном колоска (В. Бичко).

4.     Знайти «зайвий» прислівник (Підказка. Звернути увагу на розряди прислівників та на які питання вони відповідають)

Взимку, давно, сьогодні, де-не-де, коли-небудь.

Самостійна робота (Прислівник)

1.     У якому рядку правильно названо морфологічні ознаки прислівника:

а) час, спосіб;

б) відмінок;

в) незмінюваність.

2.     У реченні прислівник найчастіше виступає:

а) додатком;

б) означенням;

в) обставиною.

3.     У якому реченні вжито обставинний прислівник місця?

а) І сонний вітер ледь-ледь війнув, порушивши ранковий спокій (М. ткач).

б) Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки (О. Гончар).

в) Щось живе, зворушне, ледве вловне заграло в серці дзвоном колоска (В. Бичко).

4.     Знайти «зайвий» прислівник (Підказка. Звернути увагу на розряди прислівників та на які питання вони відповідають)

Взимку, давно, сьогодні, де-не-де, коли-небудь.

1.     У якому рядку правильно названо морфологічні ознаки прислівника:

а) час, спосіб;

б) відмінок;

в) незмінюваність.

2.     У реченні прислівник найчастіше виступає:

а) додатком;

б) означенням;

в) обставиною.

3.     У якому реченні вжито обставинний прислівник місця?

а) І сонний вітер ледь-ледь війнув, порушивши ранковий спокій (М. ткач).

б) Де-не-де біліє деревій, жовтіє безсмертник, пахнуть, сохнучи від спеки, васильки (О. Гончар).

в) Щось живе, зворушне, ледве вловне заграло в серці дзвоном колоска (В. Бичко).

4.     Знайти «зайвий» прислівник (Підказка. Звернути увагу на розряди прислівників та на які питання вони відповідають)

Взимку, давно, сьогодні, де-не-де, коли-небудь.